1. Словник української мови в 11 томах

безкольоровий

БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. Який не має забарвлення.

Ці шафи не були порожні. В них стояли банки.. Прозорі скляні банки звичайного безкольорового скла (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 182);

// Який не має чітко виявленого кольору.

Павлюк побачив брезкле обличчя з гострою безкольоровою борідкою (Коп., Вибр., 1953, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкольоровий — безкольоро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. Безкольоровий — Безколірний Неправильно-правильно
  3. безкольоровий — -а, -е. Який не має забарвлення. || Який не має чітко виявленого кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безкольоровий — БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. Який не має забарвлення. Ці шафи не були порожні. В них стояли банки .. Прозорі скляні банки звичайного безкольорового скла (Ю. Смолич); // Який не має чітко виявленого кольору. Павлюк побачив брезкле обличчя з гострою безкольоровою борідкою (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  5. безкольоровий — див. безбарвний Словник синонімів Вусика
  6. безкольоровий — БЕЗБА́РВНИЙ (який не має кольору, забарвлення), БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ рідше; БЕЗКО́ЛІРНИЙ (перев. у науковому стилі); БІ́ЛИЙ розм. (звичайно про рідину); ВО́ДЯВИЙ, ВОДЯНИ́СТИЙ (звичайно про очі — світлий, прозорий); НЕЗАБА́РВЛЕНИЙ (про... Словник синонімів української мови
  7. безкольоровий — Безкольоро́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)