безсилок
Безсилок, -лка
м. Безсильный человѣкъ. Г. Барв. 173. Тепер люде маленькі й безсилки. Г. Барв. 423. Безсилок і потужний слухав. К. ПС. 26.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безсилок — безси́лок іменник чоловічого роду, істота безсила людина діал. Орфографічний словник української мови
- безсилок — -лка, ч., діал. Безсила людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безсилок — БЕЗСИ́ЛОК, лка, ч., діал. Безсила людина. Тепер люди маленькі й безсилки (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
- безсилок — див. слабий Словник синонімів Вусика
- безсилок — Безси́лок, -лка, -лкові; -си́лки, -лків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безсилок — БЕЗСИ́ЛОК, лка, ч., діал. Безсила людина. Тепер люди маленькі й безсилий (Барв., Опов.., 1902, 423). Словник української мови в 11 томах