1. Словник української мови в 11 томах

безсилок

БЕЗСИ́ЛОК, лка, ч., діал. Безсила людина.

Тепер люди маленькі й безсилий (Барв., Опов.., 1902, 423).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсилок — безси́лок іменник чоловічого роду, істота безсила людина діал. Орфографічний словник української мови
  2. безсилок — -лка, ч., діал. Безсила людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсилок — БЕЗСИ́ЛОК, лка, ч., діал. Безсила людина. Тепер люди маленькі й безсилки (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  4. безсилок — див. слабий Словник синонімів Вусика
  5. безсилок — Безси́лок, -лка, -лкові; -си́лки, -лків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безсилок — Безсилок, -лка м. Безсильный человѣкъ. Г. Барв. 173. Тепер люде маленькі й безсилки. Г. Барв. 423. Безсилок і потужний слухав. К. ПС. 26. Словник української мови Грінченка