1. Словник української мови Грінченка

безслідний

Безслідний, -а, -е

Безслѣдный. Безслідний вітер в полі. К. Псал. 180.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безслідний — безслі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безслідний — -а, -е. Який не залишає, не залишив слідів; який зовсім зник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безслідний — БЕЗСЛІ́ДНИЙ, а, е. Який не залишає слідів; який зовсім зник. Як гірко трупом почуватись, Безслідним полум'ям згоріть (П. Грабовський); Введення тієї чи іншої форми не лишається безслідним для вираження семантики речення в цілому (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. безслідний — Безслі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безслідний — БЕЗСЛІ́ДНИЙ, а, е. Який не залишає, не залишив слідів; який зовсім зник. Як гірко трупом почуватись, Безслідним полум’ям згоріть (Граб., І, 1959, 132); Відмирання держави не означає її безслідного зникнення (Ком. Укр., 4, 1960, 23). Словник української мови в 11 томах