безуман

Безуман, -на

м. Безумецъ, глупый. Туман танчок виводе... Не ставай край тумана, бо той туман — безуман: білі ручки полама, перстенечки позніма. Александров. у. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безуман — -а, ч., діал. Безумець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безуман — див. дурний Словник синонімів Вусика