безуман

безума́н

-а, ч., діал.

Безумець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безуман — див. дурний Словник синонімів Вусика
  2. безуман — Безуман, -на м. Безумецъ, глупый. Туман танчок виводе... Не ставай край тумана, бо той туман — безуман: білі ручки полама, перстенечки позніма. Александров. у. н. п. Словник української мови Грінченка