безхмарний

Значення в інших словниках

1. безхмарний — безхма́рний прикметник Орфографічний словник української мови
2. безхмарний — (день) ясний, погідний, погідливий; (вік) встелений квітами <�рожами>. Словник синонімів Караванського
3. безхмарний — -а, -е. 1》 Не закритий або не вкритий хмарами. Безхмарне небо. 2》 перен. Нічим не затьмарений; радісний, щасливий. Безхмарне дитинство. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безхмарний — БЕЗХМА́РНИЙ, а, е. 1. Не закритий хмарами; чистий, ясний, світлий (звичайно про небо). Сонечко гріло, як і вчора, небо синіло в високості чисте, безхмарне (М. Коцюбинський); Є пустелі, над якими неподільно панує сонце і висить безхмарне небо (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
5. безхмарний — Погідливий, погідний, погожий, сонячний, ясний Словник синонімів Вусика
6. безхмарний — ЩАСЛИ́ВИЙ (про життя, юність, вік і т. ін. — сповнений достатку, щастя, радості, задоволення), РА́ДІСНИЙ, ПРЕКРА́СНИЙ, СОЛО́ДКИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, КРА́СНИЙ фольк., КРА́СЕН фольк., ПРОМЕНИ́СТИЙ поет., БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ книжн. Словник синонімів української мови
7. безхмарний — Безхма́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. безхмарний — БЕЗХМА́РНИЙ, а, е. 1. Не закритий або не вкритий хмарами. Сонечко гріло, як і вчора, небо синіло в високості чисте, безхмарне (Коцюб., І, 1955, 133). 2. перен. Нічим не затьмарений; радісний, щасливий. Словник української мови в 11 томах