1. Словник української мови у 20 томах

безхмарний

БЕЗХМА́РНИЙ, а, е.

1. Не закритий хмарами; чистий, ясний, світлий (звичайно про небо).

Сонечко гріло, як і вчора, небо синіло в високості чисте, безхмарне (М. Коцюбинський);

Є пустелі, над якими неподільно панує сонце і висить безхмарне небо (з навч. літ.);

Безхмарний день;

* У порівн. Він [справедливий] буде, як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці, як з блиску трава виростає з землі по дощу! (Біблія. Пер. І. Огієнка).

2. перен. Нічим не затьмарений; радісний, щасливий.

[Петро:] І хочеться мені, щоб життя твоє безхмарним було, як оце небо, і радостей [радощів] тобі було, як оцих зірок (В. Собко);

Безхмарна юність проліта, Надходять зрілості літа (М. Упеник);

Яким далеким, ідилічно безхмарним видавався нам той дочорнобильський світ – спокійний, неквапливий, самовпевнений (Ю. Щербак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безхмарний — безхма́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безхмарний — (день) ясний, погідний, погідливий; (вік) встелений квітами <�рожами>. Словник синонімів Караванського
  3. безхмарний — -а, -е. 1》 Не закритий або не вкритий хмарами. Безхмарне небо. 2》 перен. Нічим не затьмарений; радісний, щасливий. Безхмарне дитинство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безхмарний — Погідливий, погідний, погожий, сонячний, ясний Словник синонімів Вусика
  5. безхмарний — ЩАСЛИ́ВИЙ (про життя, юність, вік і т. ін. — сповнений достатку, щастя, радості, задоволення), РА́ДІСНИЙ, ПРЕКРА́СНИЙ, СОЛО́ДКИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, КРА́СНИЙ фольк., КРА́СЕН фольк., ПРОМЕНИ́СТИЙ поет., БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  6. безхмарний — Безхма́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безхмарний — БЕЗХМА́РНИЙ, а, е. 1. Не закритий або не вкритий хмарами. Сонечко гріло, як і вчора, небо синіло в високості чисте, безхмарне (Коцюб., І, 1955, 133). 2. перен. Нічим не затьмарений; радісний, щасливий. Словник української мови в 11 томах
  8. безхмарний — Безхмарний, -а, -е Безоблачный. Блищать над ними небеса безхмарні К. ХII. 95. Словник української мови Грінченка