белькотіння

Белькотіння, -ня

с. = белькотання.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. белькотіння — белькоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. белькотіння — -я, с. Дія за знач. белькотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. белькотіння — БЕЛЬКОТІ́ННЯ див. белькота́ння. Словник української мови у 20 томах
  4. белькотіння — див. балаканина; розмова Словник синонімів Вусика
  5. белькотіння — Белькоті́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)