белькотіння

белькоті́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. белькотіння — -я, с. Дія за знач. белькотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. белькотіння — БЕЛЬКОТІ́ННЯ див. белькота́ння. Словник української мови у 20 томах
  3. белькотіння — див. балаканина; розмова Словник синонімів Вусика
  4. белькотіння — Белькоті́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. белькотіння — Белькотіння, -ня с. = белькотання. Словник української мови Грінченка