1. Словник української мови Грінченка

беручий

Беручий, -а, -е

= беркий 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беручий — -а, -е. Те саме, що беручкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. беручий — БЕРУ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що беручки́й. – І не вчив би його, сякого-такого хлопця, коли ж вам таке .. беруче – на що не гляне, те й зробить: треба вчить (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. беручий — БЕРУ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що беручки́й. — І не вчив би його, сякого-такого хлопця, коли ж вам таке.. беруче — на що не гляне, те й зробить: треба вчить (Вас., Талант, 1955, 16). Словник української мови в 11 томах