беручий

Значення в інших словниках

1. беручий — -а, -е. Те саме, що беручкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. беручий — БЕРУ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що беручки́й. — І не вчив би його, сякого-такого хлопця, коли ж вам таке.. беруче — на що не гляне, те й зробить: треба вчить (Вас., Талант, 1955, 16). Словник української мови в 11 томах
3. беручий — Беручий, -а, -е = беркий 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404). Словник української мови Грінченка