беручкий
БЕРУЧКИ́Й, а́, е́,
1. Дуже працьовитий, старанний.
Вона була проворна і беручка, і не міг нахвалитися нею десятник Іван Якимович (О. Гуреїв);
Він [Іван Максимович] чоловік тихенький, проте настирливий і беручкий (Василь Шевчук);
// до чого. Охочий, запопадливий.
І всім у Катерини була хороша невістка: до роботи беручка, до старших привітна (С. Чорнобривець).
2. Який береться, липне, чіпляється до чого-небудь, за щось; липкий, чіпкий.
Вітрові вслід котився не знати куди беручкий курай (В. Кучер).
3. Який добре бере, схоплює.
Шия рожева і товста, важкі бичачі плечі, беручкі довгі руки (О. Копиленко);
* Образно. Його [П. К. Саксаганського] пам'ять була беручка до деталей (Ю. Мартич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беручкий — беручки́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- беручкий — (до чого) охочий, запопадливий, хапкий, р. беручий; (що липне) БЕРКИЙ; (до наук) схильний до, що тямить з півслова. Словник синонімів Караванського
- беручкий — -а, -е, розм. 1》 Дуже працьовитий, старанний. 2》 Який береться, липне, чіпляється до чого-небудь, за щось; липкий, чіпкий. 3》 Який добре бере, схоплює. Великий тлумачний словник сучасної мови
- беручкий — див. активний; роботящий; чіпкий Словник синонімів Вусика
- беручкий — ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Й розм., БЕРУЧКИ́Й розм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В'ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Й рідко, ГЛИ́ЗЯВИЙ діал. Словник синонімів української мови
- беручкий — БЕРУЧКИ́Й, а́, е́, розм. 1. Дуже працьовитий, старанний. Вона була проворна і беручка, і не міг нахвалитися нею десятник Іван Якимович (Гур., Новели, 1951, 50); // до чого. Охочий, запопадливий. Словник української мови в 11 томах
- беручкий — Беручкий, -а, -е 1 = беркий 2. 2) Липкій, цѣпкій, вязкій. Словник української мови Грінченка