1. Словник синонімів Вусика

Значення в інших словниках

  1. беручкий — беручки́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. беручкий — (до чого) охочий, запопадливий, хапкий, р. беручий; (що липне) БЕРКИЙ; (до наук) схильний до, що тямить з півслова. Словник синонімів Караванського
  3. беручкий — -а, -е, розм. 1》 Дуже працьовитий, старанний. 2》 Який береться, липне, чіпляється до чого-небудь, за щось; липкий, чіпкий. 3》 Який добре бере, схоплює. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. беручкий — БЕРУЧКИ́Й, а́, е́, 1. Дуже працьовитий, старанний. Вона була проворна і беручка, і не міг нахвалитися нею десятник Іван Якимович (О. Гуреїв); Він [Іван Максимович] чоловік тихенький, проте настирливий і беручкий (Василь Шевчук); // до чого. Словник української мови у 20 томах
  5. беручкий — ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Й розм., БЕРУЧКИ́Й розм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В'ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Й рідко, ГЛИ́ЗЯВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. беручкий — БЕРУЧКИ́Й, а́, е́, розм. 1. Дуже працьовитий, старанний. Вона була проворна і беручка, і не міг нахвалитися нею десятник Іван Якимович (Гур., Новели, 1951, 50); // до чого. Охочий, запопадливий. Словник української мови в 11 томах
  7. беручкий — Беручкий, -а, -е 1 = беркий 2. 2) Липкій, цѣпкій, вязкій. Словник української мови Грінченка