чіпкий

I

беручкий, в'язкий, хваткий, цупкий, чіпкохвостий

II

див. в'язкий; нав'язливий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чіпкий — (- руки) цупкий, д. ліпкий; (- хворобу) причепливий, заразливий; (до чого) беручкий, охочий. Словник синонімів Караванського
  2. чіпкий — [ч'іпкий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. чіпкий — ЧІПКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний, спроможний ухопити, втримати що-небудь, вчепитися за кого-, що-небудь (про руки, лапи, пазурі і т. ін.). І не зогледілася Настя, як чіпка материна рука зірвала з неї хустку і пожбурила в скриню (В. Словник української мови у 20 томах
  4. чіпкий — чіпки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  5. чіпкий — -а, -е. 1》 Здатний, спроможний ухопити, втримати що-небудь, вчепитися за кого-, що-небудь (про руки, лапи, пазурі і т. ін.). || перен., розм. Який прагне захопити, привласнити якнайбільше; загребущий. || Здатний учепитися, ухопитися (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чіпкий — ЗАРА́ЗЛИВИЙ (про хворобу — яка має здатність передаватися іншому), ЗАРА́ЗНИЙ, ІНФЕКЦІ́ЙНИЙ мед., ЧІПКИ́Й розм. Ми мусили 1 1/2 місяці тримати карантин після заразливої хвороби (Леся Українка); Кір, кажуть, дуже заразна неміч (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови
  7. чіпкий — Чіпки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чіпкий — ЧІПКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний, спроможний ухопити, втримати що-небудь, вчепитися за кого-, що-небудь (про руки, лапи, пазури і т. ін.). І не зогледілася Настя, як чіпка материна рука зірвала з неї хустку і пожбурила в скриню (Речм., Весн. Словник української мови в 11 томах
  9. чіпкий — Чіпкий, -а, -е Прилипчивый. Віспа — чіпка хороба. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка