нав'язливий

I

влазливий, влізливий, внадливий, дереза, довадливий, довадний, доідливий, докука, докучливий, докучний, докучник, заїдливий, зола, їдкий, їдучий, короста, марудливий, марудний, набридливий, навратливий, нав'язкуватий, надоща, надощливий, надокучливий, надокучний, назол, назола, назолистий, назолуватий, накидач, налазливий, нападкуватий, напасливий, напасний, напосидливий, напосідливий, напосядливий, настира, настирливий, настирний, невідв'язний, невідчепний, обридливий, пеня ("От уже пеня московська!"), пенякуватий, прив'язливий, придиристий, прилепа, прилипистий, прилипливий, прискіпливий, прискіпучий, приставучий, причепа, причепенда, причепистий, причепливий, причіпливий, реп'ях, реп'яхуватий, реп'яшистий, сльота, смола, ув'язливий, уїдливий, улазливий, улізливий, унадливий, унадистий, учепистий, учепливий, циндра, циндря, чвара, чіпкий

Фразеологічні синоніми: липуча короста; причіпливий, як гачок; причіпливий, як ґедзь; причіпливий, як дереза; причіпливий, як реп'ях; причіпливий, як сльота; причіпливий, як смола; причіпливий, як спасівська муха; причіпливий, як шевська смола

Приповідки: Пристав і ломакою не одіб'єш. Відчепися, гачок! Відчепись, дереза! Відчепися, реп'ях! Відчепися, смола! Та одкаснись, маро! Та одкаснись, марудо! Відбою немає. Його не збудешся. Його не спекаєшся. Лізе сліпицею. Лізе сліпмау вічі. Лізе у вічі, як сновида. Лізе у вічі, як оса дратована. Лізе у вічі, як сатана. Лізе у вічі, як сліпий овад. Лізе у вічі, як сльота. Не дає проходу. Не дає проходу і просвітку. Прилип, як до Гандзі Пилип. Прилип, як до тіста Пилип. Як сіль в очі встряв. Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею

II

див. докучливий; небажаний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нав'язливий — (про людей, які не дають спокою, набридають) набридливий, надокучливий, розм. влізливий, надоїдливий, (який часто набридає) внадливий, (про думки, мелодії) невідступний, докучливий, причепливий. Словник синонімів Полюги
  2. нав'язливий — нав'я́зливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. нав'язливий — зап., див. НЕВІДЧЕПНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. нав'язливий — -а, -е. 1》 Який набридливо, надокучливо пристає з чим-небудь, пропонує щось; настирливий. 2》 Який мимоволі зберігається в свідомості. Нав'язлива лічба — нав'язливий стан у вигляді непереборного прагнення рахувати які-небудь об'єкти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нав'язливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який набридливо, надокучливо пристає до когось з чим-небудь, пропонує щось; настирливий. Нарешті Сайгор не витерпів і спитав: – У вас він завше такий нав'язливий? (М. Хвильовий); – Ви чули, що я сказав? – не вгамовувався Сава. Словник української мови у 20 томах
  6. нав'язливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. Словник синонімів української мови
  7. нав'язливий — Нав'язливий, -а, -е = нав'язкуватий. Словник української мови Грінченка