нав'язливий

Значення в інших словниках

1. нав'язливий — (про людей, які не дають спокою, набридають) набридливий, надокучливий, розм. влізливий, надоїдливий, (який часто набридає) внадливий, (про думки, мелодії) невідступний, докучливий, причепливий. Словник синонімів Полюги
2. нав'язливий — нав'я́зливий прикметник Орфографічний словник української мови
3. нав'язливий — I влазливий, влізливий, внадливий, дереза, довадливий, довадний, доідливий, докука, докучливий, докучний, докучник, заїдливий, зола, їдкий, їдучий, короста, марудливий, марудний, набридливий, навратливий, нав'язкуватий, надоща, надощливий... Словник синонімів Вусика
4. нав'язливий — -а, -е. 1》 Який набридливо, надокучливо пристає з чим-небудь, пропонує щось; настирливий. 2》 Який мимоволі зберігається в свідомості. Нав'язлива лічба — нав'язливий стан у вигляді непереборного прагнення рахувати які-небудь об'єкти. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нав'язливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який набридливо, надокучливо пристає до когось з чим-небудь, пропонує щось; настирливий. Нарешті Сайгор не витерпів і спитав: – У вас він завше такий нав'язливий? (М. Хвильовий); – Ви чули, що я сказав? – не вгамовувався Сава. Словник української мови у 20 томах
6. нав'язливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. Словник синонімів української мови
7. нав'язливий — Нав'язливий, -а, -е = нав'язкуватий. Словник української мови Грінченка