1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нав'язливий

нав'я́зливий

-а, -е.

1》 Який набридливо, надокучливо пристає з чим-небудь, пропонує щось; настирливий.

2》 Який мимоволі зберігається в свідомості.

Нав'язлива лічба — нав'язливий стан у вигляді непереборного прагнення рахувати які-небудь об'єкти.

Нав'язливі дії — форма нав'язливого стану; проявляється непереборним прагненням здійснювати певні рухи або дії.

Нав'язливі думки — форма нав'язливого стану; проявляється хворобливим потягом знову і знову вирішувати непотрібні питання.

Нав'язливі стани — хворобливий стан, який полягає в тому, що в свідомості людини, всупереч її бажанню, виникають настирливі спогади, страхи, потяги; нав'язливими бувають і дії.

Нав'язливі уявлення — форма нав'язливого стану; проявляється у вигляді мимовільно виникаючих одних і тих самих уявлень.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нав'язливий — (про людей, які не дають спокою, набридають) набридливий, надокучливий, розм. влізливий, надоїдливий, (який часто набридає) внадливий, (про думки, мелодії) невідступний, докучливий, причепливий. Словник синонімів Полюги
  2. нав'язливий — нав'я́зливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. нав'язливий — зап., див. НЕВІДЧЕПНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. нав'язливий — I влазливий, влізливий, внадливий, дереза, довадливий, довадний, доідливий, докука, докучливий, докучний, докучник, заїдливий, зола, їдкий, їдучий, короста, марудливий, марудний, набридливий, навратливий, нав'язкуватий, надоща, надощливий... Словник синонімів Вусика
  5. нав'язливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який набридливо, надокучливо пристає до когось з чим-небудь, пропонує щось; настирливий. Нарешті Сайгор не витерпів і спитав: – У вас він завше такий нав'язливий? (М. Хвильовий); – Ви чули, що я сказав? – не вгамовувався Сава. Словник української мови у 20 томах
  6. нав'язливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. Словник синонімів української мови
  7. нав'язливий — Нав'язливий, -а, -е = нав'язкуватий. Словник української мови Грінченка