1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чіпкий

чіпки́й

-а, -е.

1》 Здатний, спроможний ухопити, втримати що-небудь, вчепитися за кого-, що-небудь (про руки, лапи, пазурі і т. ін.).

|| перен., розм. Який прагне захопити, привласнити якнайбільше; загребущий.

|| Здатний учепитися, ухопитися (про людину).

|| Який чіпляється відростками, вусиками і т. ін. за кого-, що-небудь (про рослини).

2》 перен. Який швидко схоплює, помічає навколишнє, добре запам'ятовує, аналізує (про погляд, пам'ять, розум і т. ін.).

3》 перен., розм. Який уперто стоїть на своєму, завзято, наполегливо домагається якоїсь мети.

|| Який свідчить про таку впертість, наполегливість.

|| до чого. Те саме, що охочий 2).

4》 перен., розм. Те саме, що заразливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чіпкий — (- руки) цупкий, д. ліпкий; (- хворобу) причепливий, заразливий; (до чого) беручкий, охочий. Словник синонімів Караванського
  2. чіпкий — I беручкий, в'язкий, хваткий, цупкий, чіпкохвостий II див. в'язкий; нав'язливий Словник синонімів Вусика
  3. чіпкий — [ч'іпкий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. чіпкий — ЧІПКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний, спроможний ухопити, втримати що-небудь, вчепитися за кого-, що-небудь (про руки, лапи, пазурі і т. ін.). І не зогледілася Настя, як чіпка материна рука зірвала з неї хустку і пожбурила в скриню (В. Словник української мови у 20 томах
  5. чіпкий — чіпки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  6. чіпкий — ЗАРА́ЗЛИВИЙ (про хворобу — яка має здатність передаватися іншому), ЗАРА́ЗНИЙ, ІНФЕКЦІ́ЙНИЙ мед., ЧІПКИ́Й розм. Ми мусили 1 1/2 місяці тримати карантин після заразливої хвороби (Леся Українка); Кір, кажуть, дуже заразна неміч (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови
  7. чіпкий — Чіпки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чіпкий — ЧІПКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний, спроможний ухопити, втримати що-небудь, вчепитися за кого-, що-небудь (про руки, лапи, пазури і т. ін.). І не зогледілася Настя, як чіпка материна рука зірвала з неї хустку і пожбурила в скриню (Речм., Весн. Словник української мови в 11 томах
  9. чіпкий — Чіпкий, -а, -е Прилипчивый. Віспа — чіпка хороба. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка