1. Словник української мови Грінченка

бесаг

Бесаг, -га

м. Чаще во мн. ч. бесаги.

1) Мѣшокъ. То бесаги мельникові стояли з пшеницев. Гол. ІІІ. 225.

2) = сакви, дорожный двойной мѣшокъ. Kolb. І. 69. КС. 1891. VI. 380. Шух. І. 77. Парубки кладуть калачі в бесаги. Федьк.

3) Писанка съ изображеніемъ бесагів. КС. 1881. VI. 380.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бесаг — Бе́саг: — подвійна сумка, саква [19] Беса́ги, биса́ги: — два мішки, зв'язані вужівкою, щоб зручніше нести [9] — подвійна торба [4] — подвійна подорожня торба для сідла; два мішки, зв'язані мотузкою [21;IV] Словник з творів Івана Франка