беседа

Беседа, -ди

ж.

1) Разговоръ, бесѣда, рѣчь. Іде між нами своя весела беседа. Г. Барв. А у беседі частісінько і піп не знав, що против його говорити. Кв.

2) Пиръ, пирушка. Чи у беседі була, мед-горілку пила? Балл. 11.

3) Общество гостей. Там у покоях сидить царська чесна беседа. Рудч. Ск. ум. беседонька. Веселая беседонька, де мій милий п'є. Чуб. V. 805.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беседа — Бе́седа і бе́сіда, -ди, -ді (гулянка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)