беседа
Беседа, -ди
ж.
1) Разговоръ, бесѣда, рѣчь. Іде між нами своя весела беседа. Г. Барв. А у беседі частісінько і піп не знав, що против його говорити. Кв.
2) Пиръ, пирушка. Чи у беседі була, мед-горілку пила? Балл. 11.
3) Общество гостей. Там у покоях сидить царська чесна беседа. Рудч. Ск. ум. беседонька. Веселая беседонька, де мій милий п'є. Чуб. V. 805.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беседа — Бе́седа і бе́сіда, -ди, -ді (гулянка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)