1. Словник української мови Грінченка

бистриця

Бистриця, -ці

ж.

1) Быстрый и шумный потокъ. Желех.

2) Названіе многихъ рѣкъ. Желех.

3) Порода длинныхъ сливъ. Вх. Лем. 391.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бистриця — -і, ж. 1》 Швидка течія. 2》 Сорт сливи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Бистриця — Би́стриця іменник жіночого роду назва кількох річок Орфографічний словник української мови
  3. БИСТРИЦЯ — • "БИСТРИЦЯ" - видавництво, що існувало в Станіславі (тепер Івано-Франківськ) в 20-х pp. 20 ст. У 1920 видало в серіях "Дитячі читанки" та "Бібліотека для української молодіжі" ілюстровані казки, оповідання, коротку історію України... Українська літературна енциклопедія
  4. бистриця — див. течія Словник синонімів Вусика
  5. Бистриця — Р., права притока р. Дністер; утворюється злиттям Бистриці-Надвірнянської (довж. 94 км) та Бистриці-Солотвинської (довж. 82 км) б. с. Вовчиця у Тисменицькому районі Івано-Франківської обл.; довж. 17 км, пл. басейну 2520 км2, шир. річища 35-80 м, гл. від 0,2 до 4 м; живлення переважно дощове. Універсальний словник-енциклопедія