бистриця

би́стриця

-і, ж.

1》 Швидка течія.

2》 Сорт сливи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Бистриця — Би́стриця іменник жіночого роду назва кількох річок Орфографічний словник української мови
  2. БИСТРИЦЯ — • "БИСТРИЦЯ" - видавництво, що існувало в Станіславі (тепер Івано-Франківськ) в 20-х pp. 20 ст. У 1920 видало в серіях "Дитячі читанки" та "Бібліотека для української молодіжі" ілюстровані казки, оповідання, коротку історію України... Українська літературна енциклопедія
  3. бистриця — див. течія Словник синонімів Вусика
  4. Бистриця — Р., права притока р. Дністер; утворюється злиттям Бистриці-Надвірнянської (довж. 94 км) та Бистриці-Солотвинської (довж. 82 км) б. с. Вовчиця у Тисменицькому районі Івано-Франківської обл.; довж. 17 км, пл. басейну 2520 км2, шир. річища 35-80 м, гл. від 0,2 до 4 м; живлення переважно дощове. Універсальний словник-енциклопедія
  5. бистриця — Бистриця, -ці ж. 1) Быстрый и шумный потокъ. Желех. 2) Названіе многихъ рѣкъ. Желех. 3) Порода длинныхъ сливъ. Вх. Лем. 391. Словник української мови Грінченка