бичка

Бичка, -ки

ж. = багнітка. Вх. Пч. II. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бичка — И, ж., знев. 1. Дівчина, яка всім набридає і дратує. 2. Дурепа. Словник сучасного українського сленгу
  2. бичка — (-и) ж., мол., зневажл. 1. Огрядна дівчина з обмеженими розумовими здібностями, переважно з села БСРЖ, 85; ПСУМС, 7. 2. Село. ПСУМС, 7. 3. Дискотека Яйцетряска — дискотека, бичка (Синопсис станіславський необов'язковий). Словник жарґонної лексики української мови