1. Словник української мови Грінченка

бичня

Бичня, -ні

ж.

1) Стадо воловъ.

2) Загонъ для воловъ. Звелів з бичні волів пригнати. Котл. Ен. ІІІ. 22.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бичня — бичня́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. бичня — -і, ж., заст. Загін, загорода для волів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бичня — БИЧНЯ́, і́, ж., заст. Загін, обора, загорода для волів. Звелів [Еней] з бичні волів пригнати (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  4. бичня — БИЧНЯ́, і́, ж., заст. Загін, обора, загорода для волів. Звелів [Еней] я бичні волів пригнати (Котл., I, 1952, 124). Словник української мови в 11 томах