1. Словник української мови Грінченка

благенький

Благий, -а, -е

1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже. МВ. І. 133.

2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять. Радом. у.

3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки.

4) Немощный, слабый. ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький. Драг. 118.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благенький — благе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. благенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до благий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благенький — БЛАГЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Зменш. до благи́й. Проходить Міла, дівчинка років 10 –11, .. в благенькій, вже подертій суконці (І. Кочерга); На ній було синє благеньке платтячко (О. Бердник); Город од лугу відмежовувала благенька жердина (В. Словник української мови у 20 томах
  4. благенький — див. слабий Словник синонімів Вусика
  5. благенький — Благе́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. благенький — БЛАГЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до благи́й 1. А вона вже коло мене прихилилась, у вуха мені благенький голосочок дзвенить, — та такий-то вже голосочок скрадний! (Вовчок, І, 1955, 377); Проходить Міла, дівчинка років 10-11,.. Словник української мови в 11 томах