1. Орфографічний словник української мови

благенький

благе́нький

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до благий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. благенький — БЛАГЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Зменш. до благи́й. Проходить Міла, дівчинка років 10 –11, .. в благенькій, вже подертій суконці (І. Кочерга); На ній було синє благеньке платтячко (О. Бердник); Город од лугу відмежовувала благенька жердина (В. Словник української мови у 20 томах
  3. благенький — див. слабий Словник синонімів Вусика
  4. благенький — Благе́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. благенький — БЛАГЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до благи́й 1. А вона вже коло мене прихилилась, у вуха мені благенький голосочок дзвенить, — та такий-то вже голосочок скрадний! (Вовчок, І, 1955, 377); Проходить Міла, дівчинка років 10-11,.. Словник української мови в 11 томах
  6. благенький — Благий, -а, -е 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже. МВ. І. 133. 2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять. Радом. у. 3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки. 4) Немощный, слабый. ум. Словник української мови Грінченка