благочинник
Благочинник, -ка
м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благочинник — БЛАГОЧИ́ННИК, а, ч. Те саме, що благоді́йник 2. Благочинники вже знайшли для малечі з дитбудинку 38 названих батьків (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- благочинник — див. Добрий Словник синонімів Вусика