благочинник

БЛАГОЧИ́ННИК, а, ч.

Те саме, що благоді́йник 2.

Благочинники вже знайшли для малечі з дитбудинку 38 названих батьків (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благочинник — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  2. благочинник — Благочинник, -ка м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8. Словник української мови Грінченка