блаженство

Блаженство, -ва

с. Блаженство, счастье. Св. Л. 22. Не доймаємо віри ніякому блаженству на землі. К. Гр. Кв. 23.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блаженство — блаже́нство 1 іменник середнього роду велике щастя блаже́нство 2 іменник середнього роду в християнській догматиці Орфографічний словник української мови
  2. блаженство — Щастя, насолода, раювання; (у буддистів) нірвана. Словник синонімів Караванського
  3. блаженство — -а, с. Велике щастя, велика насолода; раювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. блаженство — БЛАЖЕ́НСТВО, а, с. Велике щастя, велика насолода; раювання. Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О. Полторацький); Яке блаженство – припасти грудьми до землі, всю ніч вдихнути в себе (М. Словник української мови у 20 томах
  5. блаженство — ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВО підсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗД діал., ПАЙДА діал. Капітан.. Словник синонімів української мови
  6. блаженство — БЛАЖЕ́НСТВО, а, с. Велике щастя, велика насолода; раювання. Яке блаженство — припасти грудьми до землі, всю ніч вдихнути в себе (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 585); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 169). Словник української мови в 11 томах