блам

Блам, -му

м. Мѣхъ. Гол. Од. 28. Треба було Орисі футро справити — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масіного футра. Св. Л. 183. см. шлям.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блам — Блам: — хутро [XII] — хутро; хутряна обвідка на шапці [4] Словник з творів Івана Франка