1. Словник української мови Грінченка

блюзник

Блюзник, -ка

м. Богохульникъ, кощунъ. Балт. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блюзник — -а, ч., діал. Блюзнір, цинік. Великий тлумачний словник сучасної мови