1. Словник української мови Грінченка

бляха

Бляха, -хи

ж.

1) Металлическая пластинка, металлъ въ листахъ. Шух. I. 277. Труну збудували, срібними бляхами обкували. Грин. ІІІ. 666. Всі покриті срібнов бляхов. Федьк. І. 26.

2) Жесть. Въ томъ же значеніи: біла бляха. Дах, критий білою бляхою. Св. Л. 25. На кожнім (піддашку) хрест, білою бляхою обкований. Св. Л. 25.

3) Кровельное желѣзо. Левиц. ПЙО. І. 476.

4) Родъ четырехугольной сковороды изъ листоваго желѣза, противень. Владим. у. Черниг. у. Печеню.... вкладають на бляху, вливають трошки води, щоб не припалилася і печуть. МУЕ. І. 106. Пражать горох на блясі. МУЕ. І. 99.

5) Бляха, знакъ (у сотскаго и пр.) На грудях з бляхою лядунка. Котл. Ен. ум. бляшка, бляшечка. Соцький ... з мідною бляшкою на свиті. О. 1862. ІХ. 63.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бляха — бля́ха 1 іменник жіночого роду значок бля́ха 2 іменник жіночого роду листове залізо Орфографічний словник української мови
  2. бляха — (нагрудна) знак, значок, ЗН. орден; (па поясі) пряжка; Р. прикраса; (на дах) жм. залізо, сов. жерсть; КУЛ. деко, сов. лист. Словник синонімів Караванського
  3. бляха — -и, ж. 1》 тільки одн. Листове залізо, зазвичай покрите оловом або цинком. || Дахове залізо. 2》 Пряжка, значок і т. ін., зроблені з такого заліза або з іншого металу. || Металева пластинка для прикраси. 3》 діал. Деко, лист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бляха — БЛЯ́ХА, и, ж. 1. тільки одн. Листове залізо, звичайно покрите оловом. А топірці наробили Із самої бляхи (з думи); Іван .. із бляхи вирізав та гнув різні штукенції і собі, і сусідам (В. Дрозд); * У порівн. Крізь зелені віти просвічувало сіре, мов .. Словник української мови у 20 томах
  5. бляха — бля́ха 1. металевий лист для випікання (ст)||бляшка, бритванка, деко 2. відзнака будинкового сторожа (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. бляха — виг., лайл. Вживається для вираження незадоволення. Бляха, та хай він тобі не подобається хоч сто років (Ю. Андрухович). ◇ Бляха-муха. Бляха-муха! — вигукнув Гладкий Хіпі. — Так то ж Дюк! (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
  7. бляха — БЛЯ́ХА (листове залізо), ЖЕРСТЬ. ДЕ́КО (металевий лист із загнутими краями для випікання або сушіння на ньому чого-небудь), ЖАРО́ВНЯ розм., БЛЯ́ХА діал. На засмалених деках височіли два окороки (В. Словник синонімів української мови
  8. бляха — Бля́ха, -хи, -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. бляха — БЛЯ́ХА, и, ж. 1. тільки одн. Листове залізо, звичайно покрите оловом. А топірці наробили Із самої бляхи (Укр.. думи.., 1955, 251); *У порівн. Словник української мови в 11 томах