бляха
БЛЯ́ХА, и, ж.
1. тільки одн. Листове залізо, звичайно покрите оловом.
А топірці наробили Із самої бляхи (Укр.. думи.., 1955, 251);
*У порівн. Крізь зелені віти просвічувало сіре, мов цинкова бляха, передсвітанкове небо (Панч, І, 1956, 117);
// Дахове залізо.
А що з того, що в мене хата вкрита бляхою? (Н.-Лев., IV, 1956, 155).
2. Пряжка, значок і т. ін., зроблені з такого заліза або з іншого металу.
На грудях з бляхою ладунка (Котл., І, 1952, 80);
Мав [юнга] матроського бушлата, безкозирку і мідну бляху з якорем на широкому поясі (Кучер, Чорноморці, 1956, 109);
// Металева пластинка для прикраси.
— Виводь мені коня мого… Надінь збрую із цвяхами, Із цвяхами, із бляхами (Щог., Поезії, 1958, 57);
Корж у новій білій свитині, підперезаній поясом з дрібних срібних блях, сидів поруч із сватом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 265).
3. діал. Деко, лист.
Вкладають [печеню] на бляху.. і печуть (Сл. Гр.);
— Чую дрібне цокання підошов [дерев’яних] у камінь.. Наче хтось сипле на бляху волоські горіхи (Коцюб., II, 1955, 406).
Значення в інших словниках
- бляха — бля́ха 1 іменник жіночого роду значок бля́ха 2 іменник жіночого роду листове залізо Орфографічний словник української мови
- бляха — (нагрудна) знак, значок, ЗН. орден; (па поясі) пряжка; Р. прикраса; (на дах) жм. залізо, сов. жерсть; КУЛ. деко, сов. лист. Словник синонімів Караванського
- бляха — -и, ж. 1》 тільки одн. Листове залізо, зазвичай покрите оловом або цинком. || Дахове залізо. 2》 Пряжка, значок і т. ін., зроблені з такого заліза або з іншого металу. || Металева пластинка для прикраси. 3》 діал. Деко, лист. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бляха — БЛЯ́ХА, и, ж. 1. тільки одн. Листове залізо, звичайно покрите оловом. А топірці наробили Із самої бляхи (з думи); Іван .. із бляхи вирізав та гнув різні штукенції і собі, і сусідам (В. Дрозд); * У порівн. Крізь зелені віти просвічувало сіре, мов .. Словник української мови у 20 томах
- бляха — бля́ха 1. металевий лист для випікання (ст)||бляшка, бритванка, деко 2. відзнака будинкового сторожа (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бляха — виг., лайл. Вживається для вираження незадоволення. Бляха, та хай він тобі не подобається хоч сто років (Ю. Андрухович). ◇ Бляха-муха. Бляха-муха! — вигукнув Гладкий Хіпі. — Так то ж Дюк! (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
- бляха — БЛЯ́ХА (листове залізо), ЖЕРСТЬ. ДЕ́КО (металевий лист із загнутими краями для випікання або сушіння на ньому чого-небудь), ЖАРО́ВНЯ розм., БЛЯ́ХА діал. На засмалених деках височіли два окороки (В. Словник синонімів української мови
- бляха — Бля́ха, -хи, -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бляха — Бляха, -хи ж. 1) Металлическая пластинка, металлъ въ листахъ. Шух. I. 277. Труну збудували, срібними бляхами обкували. Грин. ІІІ. 666. Всі покриті срібнов бляхов. Федьк. І. 26. 2) Жесть. Въ томъ же значеніи: біла бляха. Дах, критий білою бляхою. Св. Словник української мови Грінченка