божевільник
Божевільник, -ка
м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- божевільник — -а, ч., діал. 1》 Психічно хвора людина. 2》 перен. Нерозсудлива, нерозважлива людина, позбавлена здорового ґлузду. Великий тлумачний словник сучасної мови