1. Великий тлумачний словник сучасної мови

божевільник

божеві́льник

-а, ч., діал.

1》 Психічно хвора людина.

2》 перен. Нерозсудлива, нерозважлива людина, позбавлена здорового ґлузду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божевільник — Божевільник, -ка м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех. Словник української мови Грінченка