бока

Бока

нар. = боком. Стоїть коло лавки бока. Г. Барв. 512. Курчатка чепурненькі, що цілий день греблись в городі по грядках і бока в ямочці лежали коло пеньки. К. Дз. 146.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бока — -и, ж. Отвір на дні кратера або на схилі вулкану, через який відбуваються слабкі виверження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бока — бо́ка (від італ. bocca – рот) отвір на дні кратера або на схилі вулкану, через який відбуваються слабкі виверження. Словник іншомовних слів Мельничука