бока

бо́ка

(від італ. bocca – рот)

отвір на дні кратера або на схилі вулкану, через який відбуваються слабкі виверження.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бока — -и, ж. Отвір на дні кратера або на схилі вулкану, через який відбуваються слабкі виверження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бока — Бока нар. = боком. Стоїть коло лавки бока. Г. Барв. 512. Курчатка чепурненькі, що цілий день греблись в городі по грядках і бока в ямочці лежали коло пеньки. К. Дз. 146. Словник української мови Грінченка