бойскаут
бойска́ут
(англ. boy-scout, від boy – хлопчик і scout – розвідник)
член буржуазної дитячої організації військово-політичного характеру.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бойскаут — бойска́ут іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бойскаут — -а, ч. Член дитячої організації військово-спортивного характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бойскаут — Пластун, пластунка Словник чужослів Павло Штепа
- бойскаут — БОЙСКА́УТ, а, ч. Член скаутської організації. – Я на цьому дещо розуміюся. Я був бойскаутом, а ти ж знаєш, що бойскаути .. вивчають різні сліди (Ю. Яновський); У бойскаутів потрібно виховувати прив’язаність до своєї організації (з газ.); Літній табір бойскаутів. Словник української мови у 20 томах