болонка

Болона, -ни

ж.

1) Плева, оболочка, перепонка. Желех.

2) Оконное стекло.

3) Ворота? калитка? Да прибіжи, коню, додому, да ударь копитом в болону. н. п. ум. болонка, болоночка. Ой як гляне у його болоночку, аж усі ляхи в місті. АД. II. 91. см. оболона.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болонка — боло́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. болонка — -и, ж. Порода маленьких кімнатних собак із довгою шерстю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. болонка — БОЛО́НКА, и, ж. 1. Порода маленьких кімнатних собак із довгою шерстю. Можна з упевненістю сказати, що батьківщиною мальтійської болонки є острів Мальта (із журн.). 2. Собака цієї породи. Словник української мови у 20 томах
  4. болонка — БОЛО́НКА, и, ж. Маленький кімнатний песик з довгою волохатою вовною. За нею вслід біжить болонка на золотому ланцюжку (Сос., Вибр., 1941, 224). Словник української мови в 11 томах