1. Словник української мови у 20 томах

болонка

БОЛО́НКА, и, ж.

1. Порода маленьких кімнатних собак із довгою шерстю.

Можна з упевненістю сказати, що батьківщиною мальтійської болонки є острів Мальта (із журн.).

2. Собака цієї породи.

В квартирах було тихо (тільки в зубного лікаря якось жалібно тявкала болонка) (М. Хвильовий);

За нею вслід біжить болонка на золотому ланцюжку (В. Сосюра);

Пегас, розганяючи переполошених австрійських фокстер'єрів, з легкою душею летить до забутої в панському маєтку болонки (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болонка — боло́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. болонка — -и, ж. Порода маленьких кімнатних собак із довгою шерстю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. болонка — БОЛО́НКА, и, ж. Маленький кімнатний песик з довгою волохатою вовною. За нею вслід біжить болонка на золотому ланцюжку (Сос., Вибр., 1941, 224). Словник української мови в 11 томах
  4. болонка — Болона, -ни ж. 1) Плева, оболочка, перепонка. Желех. 2) Оконное стекло. 3) Ворота? калитка? Да прибіжи, коню, додому, да ударь копитом в болону. н. п. ум. болонка, болоночка. Ой як гляне у його болоночку, аж усі ляхи в місті. АД. II. 91. см. оболона. Словник української мови Грінченка