1. Словник української мови Грінченка

бороздити

Бороздити, -джу, -диш

гл. — кому що. Дѣлать кому на перекоръ, мѣшать кому. Фр. Пр. 109.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бороздити — Борозди́ти. Перешкоджати, шкодити. Ледво розпочалась отея спасенна робота, так зараз найшли ся баламути, що против читалень "Рускої Бесіди” стали отворяти ніби- православні читальні лиш на то, аби бороздити пожиточній роботі... Українська літературна мова на Буковині