бороздити

Борозди́ти. Перешкоджати, шкодити. Ледво розпочалась отея спасенна робота, так зараз найшли ся баламути, що против читалень "Рускої Бесіди” стали отворяти ніби- православні читальні лиш на то, аби бороздити пожиточній роботі, аби викликувати в селі межи людьми заколот, скаргу, незгоду (Б., 1899, 33, 1); Нащо було мамі бігти "на гвалт“ до міста Ч. Вона, Санда, могла дістати ближче і в містечку С. зеленої масті. Могла, йдучи по неї, здибатися з Савкою, пару слів із ним поговорити, а так мама все і всюди бороздить і її, Санди, не питає: "Як тобі, доню, в серці? ”Мама тверда, як камінь, не вломиш, не впросиш (Коб., Вовчиха, 157)

// пол. bruździć — перен. перешкоджати, устромляти палиці в колеса.