борзо

Бо́рзо. Скоро, незабаром. Лиш дівчина сьпіває, та борзо і вона за нелюбом замовкне, застрашена, сумна (Галіп, Думки та пісні, 30); — О, розумієтьс! Треба борзо голівку під очіпок пхати. Я таки кажу: царство на землі належиться все-таки тобі (Коб., Valse melancolique, 109)

// укр. діал. борзо — скоро, швидко (СУМ, I, 218).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борзо — Скоро, швидко. [VIII] — скоро, скоріше [V] скоро, Громада старалась як найборше позбутись немилого гостя. [ЗБ 64]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
  2. борзо — бо́рзо прислівник швидко незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. борзо — див. ШВИДКО. Словник синонімів Караванського
  4. борзо — діал. Присл. до борзий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. борзо — БО́РЗО, заст. Присл. до бо́рзий 1. Руш, хлопці, до школи, Борзо, не поволі! (Ю. Федькович); Станула [стала] [Романиха] коло дверей та й почала борзо крізь плач говорити (В. Стефаник); Та вона [мати] сама про себе нагадала борзо (С. Черкасенко). Словник української мови у 20 томах
  6. борзо — борзо швидко (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. борзо — Скоро, швидко, хутко; боржей хутчіш Словник застарілих та маловживаних слів
  8. борзо — див. швидко Словник синонімів Вусика
  9. борзо — Бо́рзо, присл. = шви́дко Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. борзо — БО́РЗО, діал. Присл. до бо́рзий. Руш, хлопці, до школи, Борзо, не поволі! (Федьк., Буковина, 1950, 51); Станула [Романиха] коло дверей та й почала борзо крізь плач говорити (Стеф., І, 1949, 78). Словник української мови в 11 томах