бочка

Бо́чка.

● Зачати з иньшої бочки — змінити тему розмови, спробувати зайти з іншого боку (в розмові). З иньшої бочки зачав др. Роман Алексевич, що, хоч ніби інтелігент, наговорив більше дурниць, як той затуманений мужик з Каменки (Б., 1907, 90, 1)

// пол. zacząć z innej beczki — змінити тему розмови, спробувати зайти з іншого боку (в розмові).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бочка — Говорити з іншої бочки: з іншого боку, інакше підходячи [V] — з іншої бочки: з іншого боку [XIX] Жаль тільки, що вони не пригадають собі, що всілякі попи вже ось трохи не тисячу літ клеплють тому народові о тих «вищих завданнях», а він усе-таки... Словник з творів Івана Франка
  2. бочка — бо́чка 1 іменник жіночого роду посудина * Але: дві, три, чотири бо́чки бо́чка 2 іменник жіночого роду маневр у польоті * Але: дві, три, чотири бо́чки Орфографічний словник української мови
  3. бочка — [бочка] -кие, д. і м. боц':і, мн. бочкие/бочки, бочок дв'і бочкие Орфоепічний словник української мови
  4. бочка — I -и, ж. Велика дерев'яна або металева циліндрична посудина, перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами. II -и, ж. Повітряний маневр у горизонтальному польоті, коли літак робить повний оберт навколо своєї поздовжньої осі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бочка — БО́ЧКА¹, и, ж. Велика дерев'яна або металева циліндрична посудина, перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами. Бездонної бочки не наллєш (Номис); На лимані не солили риби в бочках на просіл (І. Нечуй-Левицький); Біля будки .. Словник української мови у 20 томах
  6. бочка — бочка: ◊ на́пханий як бочка оселе́дцями → оселедець ◊ сти́снені як оселе́дці в бочці → оселедець Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. бочка — Чки, ж. Іномарка із заокругленими боками. Словник сучасного українського сленгу
  8. бочка — (-и) ж. 1. крим., тюр. Сторожова будка, вартова вишка на КПП. БСРЖ, 74; СЖЗ, 20; ЯБМ, 1, 115. 2. муз. Великий (басовий) барабан. БСРЖ, 74; ПСУМС, 9. 3. мол. Модель автомобіля марки Opel або BMW з круглими боками. ПСУМС, 9. Словник жарґонної лексики української мови
  9. бочка — Міра об'єму, поділялась на чотири корці або чверті Словник застарілих та маловживаних слів
  10. бочка — ло́жка дьо́гтю (в бо́чці ме́ду). Те невелике, що псує якусь справу, вигляд чого-небудь і т. ін. Отой огріх дійсно виявився ложкою дьогтю, бо прокинулась вона наступного дня з думкою про латку з бур’янів і докір Ніки (З газети). Фразеологічний словник української мови
  11. бочка — БАРИ́ЛО (посудина для рідини, перев. дерев'яна, з двома днищами й опуклими стінками), БОЧО́НОК, БОЧІ́ВКА діал. В кожнім льоху навалено було стільки бочок і барил, що трудно було й повернутися (М. Словник синонімів української мови
  12. бочка — Бо́чка, -чки, -чці; бо́чки́, бо́чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. бочка — БО́ЧКА¹, и, ж. Велика дерев’яна або металева циліндрична посудина перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами. Безодньої бочки не наллєш (Номис, 1864, № 11644); На лимані не солили риби в бочках на просіл (Н.-Лев., II, 1956, 223); Біля будки.. Словник української мови в 11 томах
  14. бочка — Форма покриття прямокутного в плані простору у вигляді напівциліндра із навмисно "пузатою" середньою частиною та загостреним і підвищеним верхом, внаслідок чого утворювався кільоподібний переріз і подібний за формою фронтон. Архітектура і монументальне мистецтво
  15. бочка — Бочка, -ки ж. 1) Бочка. Шух. І. 250. Горілочки бочка. Чуб. ІІІ. 243. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. ум. бочечка. Чуб. ІІІ. 456. Словник української мови Грінченка