1. Словник української мови у 20 томах

бочка

БО́ЧКА¹, и, ж.

Велика дерев'яна або металева циліндрична посудина, перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами.

Бездонної бочки не наллєш (Номис);

На лимані не солили риби в бочках на просіл (І. Нечуй-Левицький);

Біля будки .. стоїть парокінна підвода з бочками пального (О. Гончар);

На Гуцульщині популярним ремеслом було бондарство – виготовлення бочок, цебер, відер (з наук.-попул. літ.).

Обтяга́ти (обтя́гувати) / обтягти́ (обтягну́ти) бо́чку див. обтяга́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) оселе́дців (рідко селе́дців) [у бо́чці] див. оселе́дець.

◇ (1) Бо́чка Данаї́д, книжн. – марна, даремна праця.

Псевдоборотьба з бюрократами – це бочка Данаїд, на яку витрачаються великі сили (з газ.);

Вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю див. влива́ти¹;

Коти́ти / покоти́ти бо́чку див. коти́ти;

Ло́жка дьо́гтю [в бо́чці ме́ду] див. ло́жка;

Сиді́ти на порохові́й бо́чці (на порохово́му по́гребі) див. сиді́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) з відра́ (з бо́чки, з цебра́) див. відро́;

(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) з [поро́жньої (духово́ї)] бо́чки, зі сл. густи, гукати і т. ін.:

а) дуже гучно, голосно, сильно.

– Чи правду я кажу, чи ні? – Святу правду, пане гетьмане! Святу правду! – загули кругом запорожці, як із бочки (П. Куліш);

Вже на десятому ході Груба гукнув, як з бочки: – Мат! (П. Панч);

Інокеша гоготить, як з духової бочки, дихає грозою: – Прокляв тебе єси в зачатії, – реве він, і з його грудей рветься невгамовна бичача сила (Григорій Тютюнник);

б) гучний, грубий (про голос, звук).

– Добридень, отче Харитоне! – гукнув з воза веселий Млинковський таким здоровим та хрипким басом, як з порожньої бочки (І. Нечуй-Левицький);

(3) Як (мов, ні́би і т. ін.) у бездо́нну (діря́ву) бо́чку – у великій кількості, безконечно, марно.

Гроші пливуть, як у бездонну бочку (з газ.);

(4) Як (мов, ні́би і т. ін.) у бо́чку Данаї́д, книжн. – марно, даремно.

– На цю псевдоборотьбу з філоксерою ми, мов у бочку Данаїд, кидаємо гроші, силу, час... (М. Коцюбинський).

БО́ЧКА², и, ж.

Повітряний маневр у горизонтальному польоті, при якому літак робить повний оберт навколо своєї поздовжньої осі.

Італійський транспортний літак крутив бочки й мертві петлі не гірше за винищувач (із журн.);

За інформацією очевидців, літак зробив бочку, увійшов у піке, не впорався з керуванням і зачепив крилом літак, що стояв на злітній смузі (з газ.);

* Образно. – Я думаю, що на віршах теж потрібний вищий пілотаж, га? Всякі там бочки.., штопори (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бочка — Говорити з іншої бочки: з іншого боку, інакше підходячи [V] — з іншої бочки: з іншого боку [XIX] Жаль тільки, що вони не пригадають собі, що всілякі попи вже ось трохи не тисячу літ клеплють тому народові о тих «вищих завданнях», а він усе-таки... Словник з творів Івана Франка
  2. бочка — бо́чка 1 іменник жіночого роду посудина * Але: дві, три, чотири бо́чки бо́чка 2 іменник жіночого роду маневр у польоті * Але: дві, три, чотири бо́чки Орфографічний словник української мови
  3. бочка — Бо́чка. ● Зачати з иньшої бочки — змінити тему розмови, спробувати зайти з іншого боку (в розмові). З иньшої бочки зачав др. Роман Алексевич, що, хоч ніби інтелігент, наговорив більше дурниць, як той затуманений мужик з Каменки (Б., 1907, 90, 1) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  4. бочка — [бочка] -кие, д. і м. боц':і, мн. бочкие/бочки, бочок дв'і бочкие Орфоепічний словник української мови
  5. бочка — I -и, ж. Велика дерев'яна або металева циліндрична посудина, перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами. II -и, ж. Повітряний маневр у горизонтальному польоті, коли літак робить повний оберт навколо своєї поздовжньої осі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бочка — бочка: ◊ на́пханий як бочка оселе́дцями → оселедець ◊ сти́снені як оселе́дці в бочці → оселедець Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. бочка — Чки, ж. Іномарка із заокругленими боками. Словник сучасного українського сленгу
  8. бочка — (-и) ж. 1. крим., тюр. Сторожова будка, вартова вишка на КПП. БСРЖ, 74; СЖЗ, 20; ЯБМ, 1, 115. 2. муз. Великий (басовий) барабан. БСРЖ, 74; ПСУМС, 9. 3. мол. Модель автомобіля марки Opel або BMW з круглими боками. ПСУМС, 9. Словник жарґонної лексики української мови
  9. бочка — Міра об'єму, поділялась на чотири корці або чверті Словник застарілих та маловживаних слів
  10. бочка — ло́жка дьо́гтю (в бо́чці ме́ду). Те невелике, що псує якусь справу, вигляд чого-небудь і т. ін. Отой огріх дійсно виявився ложкою дьогтю, бо прокинулась вона наступного дня з думкою про латку з бур’янів і докір Ніки (З газети). Фразеологічний словник української мови
  11. бочка — БАРИ́ЛО (посудина для рідини, перев. дерев'яна, з двома днищами й опуклими стінками), БОЧО́НОК, БОЧІ́ВКА діал. В кожнім льоху навалено було стільки бочок і барил, що трудно було й повернутися (М. Словник синонімів української мови
  12. бочка — Бо́чка, -чки, -чці; бо́чки́, бо́чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. бочка — БО́ЧКА¹, и, ж. Велика дерев’яна або металева циліндрична посудина перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами. Безодньої бочки не наллєш (Номис, 1864, № 11644); На лимані не солили риби в бочках на просіл (Н.-Лев., II, 1956, 223); Біля будки.. Словник української мови в 11 томах
  14. бочка — Форма покриття прямокутного в плані простору у вигляді напівциліндра із навмисно "пузатою" середньою частиною та загостреним і підвищеним верхом, внаслідок чого утворювався кільоподібний переріз і подібний за формою фронтон. Архітектура і монументальне мистецтво
  15. бочка — Бочка, -ки ж. 1) Бочка. Шух. І. 250. Горілочки бочка. Чуб. ІІІ. 243. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. ум. бочечка. Чуб. ІІІ. 456. Словник української мови Грінченка