ботей

Ботей, -тею

м. = отара. Шух. І. 195, 198. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами. Шух. І. 210.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ботей — -ю, ч., діал. Отара. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ботей — БОТЕ́Й, ю, ч., діал. Отара. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами (Сл. Гр.); Гірськими плаями, ізворами пливуть та й пливуть ботеї овець, череди корів (М. Стельмах); Збігши на горбочок, побачив, що полонина похилилася вниз, і на тому просторі – ботей овець (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  3. ботей — БОТЕ́Й, ю, ч., діал. Отара. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами (Сл. Гр.); Гірськими плаями, ізворами пливуть та й пливуть ботеї овець, череди корів (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 290). Словник української мови в 11 томах