1. Словник української мови Грінченка

бравенький

Бравий, -а, -е

Хорошій, красивый. Жив там веселий бравий чоловік. МВ. (О. 1862. І. 93). Пугаченьку бравий, наша доля рівна: в тебе нема жінки, в мене чоловіка. Балл. 94. ум. бравенький, бравесенький. Писарець маленький, на личку бравенький. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бравенький — БРАВЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до бра́вий. – Вiн [Вася] хлопчик бравенький, вiн шануватиме бабусiв гоштинчик [гостинчик], вiн його берегтиме та на добро пустить (В. Винниченко); Данилко .. з гордістю показував усім у школі свого бравенького жайворонка (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах