братися

Братися, беруся, -решся

гл.

1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. І. 24. тобі живеться — і на скіпку береться. Тебѣ во всемъ удача. Г. Барв. 312.

2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь почувати в кума. Зміев. у. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. МВ. І. 14. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Г. Барв. 211. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. К. Чр. 5. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Г. Барв. 160. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. Г. Барв. 361.

3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. Мет. 50.

4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. Н. Вол. у. Мати поседіла, береться йти. Драг. 10. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24.

5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока гоп вже мені береться. Зміев. у. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. К. (О. 1861. II. 229). Бралося вже до півночі. Мир. Пов. II. 55. Уже й пуд обіди береться. Чуб. II. 346.

6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. Драг. 262.

7) — в ноги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. Вх. Лем. 394.

8) — до чого. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. К. (О. 1861. І. 310). До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. Г. Барв. 482. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. Хотин. у.

9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Шевч. Любилися, кохалися, чому не беремся? Чуб. V. 97. Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. Мкр. Н. 34.

10) — за кого. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. Г. Барв. 273.

11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. Дещо (4-те вид.), 99.

12) — на силу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? Млр. л. сб.

13) береться сварка. Происходить ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. Шух. І. 35.

14) не береться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. Грин. ІІІ. 220.

14) мороз береться. Морозить. Береться світом мороз. Конст. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. братися — бра́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. братися — Беруся, берешся. 1. (за кого-що). Хапатися руками. Вона не злюбила Мелащиних батьків, і тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці (І.Нечуй-Левицький); Беріться за мене, понесу (казка). 2. (за що, рідше до чого). Брати якесь знаряддя, щоб діяти ним. Літературне слововживання
  3. братися — Хапатися; (до чого) починати <�розпочинати> що: (до кого) напосідатися на; (на хитрощі) вдаватися до; З. одружуватися; (- щось липуче) липнути, приставати; (- воду) набиратися; (плямами) покриватися, вкриватися; (на гачок) ловитися; тлк. З ос. Словник синонімів Караванського
  4. братися — [братиес'а] беирус'а, беирес':а, беиреимос'а, беиреитес'а; нак. беирис'а, беир'іц':а Орфоепічний словник української мови
  5. братися — беруся, берешся, недок. 1》 Хапатися рукою. Братися за руки. 2》 за що. Беручи якесь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу. 3》 за що, до чого, рідко чого; також з інфін. Починати яку-небудь справу, приступати до чого-небудь. || перев. з інфін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. братися — БРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, недок. 1. Хапатися рукою. Змій каже: – Беріться за мене, понесу (з казки); Замість шматка хліба за кухоль береться (Т. Шевченко); // Торкатися кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  7. братися — 1) боротися, змагатися 2) простувати, прямувати Словник застарілих та маловживаних слів
  8. братися — див. іти; одружуватися; починати; хапати Словник синонімів Вусика
  9. братися — (аж) вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Фразеологічний словник української мови
  10. братися — БРА́ТИСЯ (застосовувати щодо кого-небудь якісь дії), ПРИЙМА́ТИСЯ розм. — Док.: узя́тися (взя́тися), прийня́тися. Час уже братися нам за ледарів; Що дужче зледачію, то більше він за мене береться (Ганна Барвінок). Словник синонімів української мови
  11. братися — Бра́тися, беру́ся, бере́шся, беру́ться до кого, до чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. братися — БРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, недок. 1. Хапатися рукою. Змій каже: — Беріться за мене, понесу (Укр.. казки, 1951, 208); Судденко.. став.. за шапку братись, щоб іти за поїздом (Кв.-Осн., II, 1956, 210); Замість шматка хліба за кухоль береться (Шевч. Словник української мови в 11 томах