братися

БРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, недок.

1. Хапатися рукою.

Змій каже: – Беріться за мене, понесу (з казки);

Замість шматка хліба за кухоль береться (Т. Шевченко);

// Торкатися кого-, чого-небудь.

Чую я, в мене плечі гарячі на тому місці, де він брався руками (І. Нечуй-Левицький).

2. за що. Беручи яке-небудь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу.

Потому я .. брався за весла й плив далі (М. Коцюбинський);

Левіт береться за камінь і наміряється в пророка самарійського (Леся Українка).

3. за що, до чого, рідко чого; також з інфін. Починати яку-небудь справу, приступати до виконання чого-небудь.

А вже сонечко край неба. За роботу братись треба (Я. Щоголів);

– Але чом оце свекруха не береться до роботи? – подумала вона [невістка] (І. Нечуй-Левицький);

Дівчина здіймає кужілку і знов береться прясти (Леся Українка);

Я згортаю задачник, зошит і берусь за географію (О. Донченко);

Я берусь пильнувати за гущавінню протилежного берега (О. Гончар);

– Пора тобі, Василю, за діло братися (О. Бердник);

В тому саду ми брались до науки і перші лаври скубли на вінок (Л. Костенко);

// перев. з інфін., рідко. Збиратися, готуватися щось робити.

Стріляй швидше, бо вже беруться летіть качки (Сл. Гр.);

– Постояла я трохи, та й беруся йти додому (Марко Вовчок);

– Вели всьому народові зараз братися в дорогу (І. Франко).

4. до кого, за кого, рідко на кого. Застосовувати до кого-небудь якісь дії, картати когось, докоряти комусь і т. ін.

Що дужче зледачію, то більше він за мене береться (Ганна Барвінок);

Коли він занадто рішуче брався до неї, на неї нападав страх (М. Коцюбинський);

– І чого ти все мовчиш, Євмене? – бралася за нього баба Явдоха (Остап Вишня).

5. перен., на що, розм., рідко. Удаватися до яких-небудь дій, засобів і т. ін.

Братися на хитрощі.

6. розм., рідко. Іти, прямувати куди-небудь.

Вони брались не на північ.., а на південь (І. Нечуй-Левицький);

– Беріться сюди – побачите. – Не знаю куди – кругом болото (С. Васильченко);

// Лізти вгору, дертися.

Недалеко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить (Ганна Барвінок);

Ми беремося вузькою стежкою на круту гору (В. Кучер).

7. заст. Женитися або виходити заміж; одружуватися.

Оставайся, Степаночку! Коли не хочеш братись, То так будем. Я сестрою, А ти мені братом (Т. Шевченко);

Ой у полі вишня. Чому не черешня? Любилися, кохалися, Чому не беремся? (П. Чубинський);

Коли вони брались – і ще в перші часи по шлюбі, у них були інші слова, але життя їх потроху стирало і розвівало (М. Коцюбинський).

8. тільки 3 ос. Набиратися.

Ой я в бору воду беру, – вода не береться (Сл. Гр.).

9. тільки 3 ос. З'являтися, виникати.

Минає рік, минув другий. Знову дивувались, Де в тих сиріт безталанних Добро теє бралось (Т. Шевченко);

А що Катря сліз вилила, то де вже тії й сльози брались (Марко Вовчок).

10. тільки 3 ос. Приставати, липнути.

Болото береться до коліс (Сл. Гр.);

– На них [соснах] смола так живицею до підошви береться, як глей (І. Микитенко);

* Образно. [Матушка гуменя:] За їх [черниць] гріх швидше береться, чим за мирян, до їх він мерщій пристане, ніж до кого другого (Панас Мирний).

11. чим. Укриватися, покриватися чим-небудь.

Криворучко поглядав на Сокола й його очі бралися сльозами (І. Багряний);

Береться білим інеєм стіна (І. Муратов);

Чорно-зелене листя її береться іржавими осінніми плямами (В. Козаченко);

Обличчя його [Юрка] міниться – то плямами червоними береться, то суцільною блідістю покривається (І. Рябокляч);

* Образно. При біді за ніч голова молоком береться (прислів'я).

12. чим. Пройматися чим-небудь, набувати певного стану, виразу і т. ін.

Вгорі дуже холодно, як у нас зимою, через що пара та, що йде од землі, .. береться маленькими бульбашками (Сл. Гр.);

Сніг дедалі все більше тав, брався водою; ноги грузли (Панас Мирний);

Обличчя Якова береться зажурою (М. Стельмах);

* Образно. Гнівом береться серце, але вона мовчить (А. Шиян).

13. безос., розм. Наближатися до певного віку, часу і т. ін.

До сорока год [років] вже мені береться (Сл. Гр.);

Хоч ще й не бралося на світанок, було видно, як серед білого дня (Ю. Бедзик).

14. перев. 3 ос., розм. Ловитися на вудку (про рибу).

Берися, рибко, велика й маленька (Номис);

– Доведеться, мабуть, прийти сюди надвечір. На заході сонця риба береться краще (А. Шиян).

15. перен., до кого. Рівнятися з ким-небудь.

– Таку засватаю, що годі! Куди тобі до неї братися..! (М. Коцюбинський).

16. Пас. до бра́ти 1–8, 11–13.

Вода для поливу береться із колодязя (з газ.).

(1) Бере́ться [на] моро́з – стає холодно, починається мороз.

Мороз береться, .. вбрав іній дерева (Н. Забіла);

Бралось на мороз, під ногами поскрипував сухий, пухкий сніжок (із журн.);

(2) Бра́тися / взя́тися за ру́ки – тримати за руки один одного.

Ігра [гра] їх така: беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари (Панас Мирний);

(3) Бра́тися / взя́тися ірже́ю що – окиснюючись, покриватися іржею (про залізо та залізні вироби).

Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася (Л. Первомайський);

(4) Бра́тися / взя́тися кри́гою:

а) замерзати, покриватися кригою (про річку, озеро і т. ін.).

В потоці вода бралася кригою (С. Чорнобривець);

б) (зі сл. очі, погляд, душа і т. ін.) ставати холодним, байдужим.

– Мамо... – з серцем повертається до невеличкої постаті, а невеселі очі беруться кригою: ну, чого їй додивлятись за ним, наче за немовлям (М. Стельмах);

Душа наче кригою взялася, торкнися – задзвенить од страху (Ю. Мушкетик);

(5) Бра́тися / взя́тися па́рою:

а) перетворюватися на пару.

Вода, нічого не погасивши, зараз же бралася парою і зникала .. у повітрі (Б. Грінченко);

б) пітніти; запотівати.

Тимофій Гречка відмовився від бінокля: .. його очам було тісно, та й бралися парою скельця (Ю. Смолич).

◇ (6) [Аж] бра́тися (хапа́тися) / взя́тися (вхопи́тися, схопи́тися) за живі́т (за бо́ки, рідко в бо́ки) – дуже сміятися, реготати.

Іноді було насмішить [дід] бесіду, аж за животи беруться (Панас Мирний);

Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко);

– Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко);

– Ой, не можу! – вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич);

[Аж] дур голови́ бере́ться див. дур;

Благословля́тися (рідко бра́тися) / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок, на світа́ння) див. благословля́тися;

(7) Бра́тися / взя́тися за ба́рки (за чуби́):

а) битися з ким-небудь чи починати бійку.

– Хіба він мені брат? – каже було Василь .. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися (Панас Мирний);

Кличуть до нього раз наймитів – З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки – Довбуш береться з паном за барки (Д. Павличко);

б) сперечатися.

Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна – біля “самовара” (О. Гончар);

(8) Бра́тися / взя́тися за кни́жку (за книжки́):

а) починати читати або вчитися.

Їздив [Дмитро] у хурманку на цукровню по жом чи маляс, столярував, у вільну ж годину за книжку брався (М. Стельмах);

б) готувати уроки; готуватися до занять і т. ін.

Довелося, поки ще лишався час, всадовити хлопця за стіл і змусити взятися за книжку і все повторити (із журн.);

(9) Бра́тися / взя́тися за перо́ – починати писати, займатися літературною діяльністю.

Учора хто його знає що й робив, що й за перо не брався (Панас Мирний);

Опівночі прокинувся [Коркошко] від поганого сну і взявся за перо (В. Логвиненко);

(10) Бра́тися / взя́тися за ро́зум:

а) ставати розсудливішим, розумнішим; поводити себе розумно, діяти розсудливо.

Я ніколи не розумію як слід психології ваших людей, чому вони тоді тільки беруться за розум, як їх вилаяти по-батьківському, того, може, що ще молоді? (Леся Українка);

Пора б уже Андрієві й за розум братися (Д. Бедзик);

[Виборний:] Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дівка, не дитя. – Кого ж ти дожидаєшся? (І. Котляревський);

б) починати серйозно займатися якою-небудь корисною справою.

Він заявив, що він починає вчитись. – Годі байдики бити, треба за розум братись (Г. Коцюба);

Посадські люди за розум взялися. Крам іноземний з'явився на ярмарках (Н. Рибак);

(11) Бра́тися / взя́тися за своє́ – продовжувати діяти певним чином, наполягати на чомусь.

Та одразу ж пригадав, що не раз уже давав собі слово, а минав час – і знову брався за своє, ніби його хтось живосилом штовхав у шкоду (Микита Чернявський);

Мала на хвилинку смирніла, а потім, коли мати кудись одверталася чи виходила, знову бралася за своє (М. Олійник);

Вони знов узялися за своє? Гадають, що й цього разу їм минеться? (Ю. Шовкопляс);

(12) Бра́тися / взя́тися за старе́, перев. несхв. – починати знову займатися тим самим (перев. осудливим).

– Знову за старе взялися й нашими руками собі жар загрібають (М. Старицький);

(13) Бра́тися / взя́тися зуба́ми за що – рішуче, настійно діяти, домагаючись чого-небудь.

– Зубами взявся я за це діло. Пішов по установах, в усіх кабінетах побував, всі дозволи одержав (О. Гончар);

(14) Бра́тися / взя́тися по́пелом – зникати, пропадати.

Чоловік пише на папері, і слово його не раз береться попелом-туманом (Л. Старицька-Черняхівська);

Але душа від того все ж не бралася попелом (І. Багряний);

Не одну я нічку не спала, не один день гірко працювала, здоров'я накладала, а тепер – де воно [добро]? Попелом узялося... (М. Коцюбинський);

(15) Бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки – приймати позу самовдоволеної людини, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін.

Став я, хвертом [фертом] в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов);

(16) Бра́тися в но́ги – починати швидко тікати, бігти, йти геть.

[Чирва:] Улучив! .. Тепер тікати! (Озирається й береться в ноги) (І. Микитенко);

(17) Бра́тися за чепі́ги – приступати до роботи, починати працювати, господарювати.

Рано довелося мені братися за чепіги (Ю. Збанацький);

(18) Бра́тися (хапа́тися) / взя́тися (вхопи́тися) за го́лову:

а) бути у відчаї, розпачі; дуже переживати, шкодувати.

Коли він [Горький] прочитав у “Раді” листа [Винниченка].., то все хапався за голову, хвилювався й повторював: Так мені й треба (М. Коцюбинський);

– Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови (Ю. Збанацький);

Побитих тисячу горшків, А де побито – розбери! Чи там, чи тут? .. Як глянув зав з-під козирка, Вхопивсь за голову й сказав: – Гукніть негайно Хом'яка (С. Олійник);

б) дивуватися.

З якими гордощами мазюкав я на взір “цьоциних” [тітчиних] такі “ружі”, що аж сама “цьоця” [тітка] бралася за голову (І. Франко);

(19) Бра́тися (хапа́тися) / взя́тися (схопи́тися) у ру́чки – боротися, битися з ким-небудь.

– Чого стали?.. – кричить капітан Бугров своїм солдатам. Вони вже отямились і схопилися з партизанами в ручки (І. Микитенко);

(20) Бра́тися / взя́тися (вхопи́тися) за ша́пку – збиратися піти якнайшвидше, поспішно беручи одяг.

Як часто за шапку береться, так не скоро піде (прислів'я);

Хто тверезіший, собі став за шапку братись (Панас Мирний);

– Розказуй комусь іншому, – недовірливо мовив Токовий і взявся за шапку. – Бувайте (Ю. Хорунжий);

(21) [І] не бере́ться [до] голови́ безос., в кого, кому і без дод. – хто-небудь не може усвідомити, зрозуміти, збагнути щось.

Сторонський нарікав, що з Михасем зле – не вчиться; зате Андрусь пильний хлопець. А в Савки те й голови не бралося (О. Маковей);

Не помічав [Тищенко], що вп'явся очима в Ірину .. Змарніла? Постаріла? Таке не бралося до голови (Ю. Мушкетик);

Як різниться знахідка з розписами Київської Софії та Кирилівської церкви, теж датованими XII століттям! Просто не береться голови, що пам'ятки належать до однієї епохи (із журн.);

(22) Не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну (рідше студе́ну) во́ду, несхв. – нічого не робити, нічим не займатися; байдикувати.

– До вісімнадцяти років мати мені й за холодну воду братися не дозволяла (М. Руденко);

Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, – навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);

– Ну та нічого! – мріяла Стася, – ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов);

Дядько ж носив свою Мальвочку на руках, не давав узятися їй і за студену воду (В. Земляк);

(23) Не бра́тися (не вхо́дити, не йти) в раху́бу – не враховуватися.

Знайомі студенти на Полтавщині не бралися в рахубу (П. Козланюк);

Може, й вік дерева обчислювався тисячоліттями – роки тут не входили в рахубу (П. Загребельний).